Інклюзія

1.      Діти з особливими освітніми потребами - поняття, яке широко охоплює всіх учнів, чиї освітні потреби виходять за межі загальноприйнятої норми. Воно стосується дітей з особливостями психофізичного розвитку , обдарованих дітей та дітей із соціально – вразливих груп ( наприклад , вихованців дитячих будинків ) .

2.      Інклюзія ( від англ. Inclusion – включення ) – це процес збільшення ступені участі всіх громадян у соціальному житті . Це політика і процес , що дає можливість усім дітям брати участь у всіх програма

Інклюзія – процес . Вона повинна розглядатись як постійний нескінченний пошук як найкращих способів реагування на людську різноманітність.

Інклюзія пов’язана з визначенням і подоланням бар’єрів .

Інклюзія – це присутність , участь і досягнення всіх учнів.

Інклюзія акцентує увагу на тих групах учнів , які більше схильні до виключення або  маргіналізації , або незасвоєння знань.

3.      Інклюзівна освіта – це система освітніх послуг , що грунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати ії за місцем проживання , що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу .

З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти інклюзивні освітні заклади повинні адаптувати навчальні програми та плани ,методи та форми навчання , використання існуючих ресурсів, партнерство з громадою до індивідуальних освітніх потреб і різних стилів навчання дітей з особливими освітніми потребами. Інклюзивні освітні заклади повинні забезпечити спектр необхідних послуг відповідно до різних освітніх потреб таких дітей

4.      Інклюзивний підхід у навчанні – створення таких умов , за яких усі учні мають однаковий доступ до освіти , у тому числі діти з особливими освітніми потребами , які навчаються у загальноосвітніх школах; водночас, усі учні мають можливість отримати досвід, знання, які сприяють подоланню упереджень й дискримінації та сприяють формуванню позитивного ставлення до тих , хто « відрізняється»

5.      Інтеграція осіб з обмеженими можливостями – зусилля , спрямовані на введення дітей з особливими освітніми потребами в загальний освітній простір.

6.      Психолого – педагогічний супровід дітей з обмеженими можливостями – системна діяльність практичного психолога та спеціального педагога , спрямована на створення комплексної системи клініко-психологічних, психолого-педагогічних і психотерапевтичних умов, що сприяють засвоєнню знань, умінь і навичок, успішній адаптації, реабілітації, особистісному ставленню особи,нормалізації сімейних стосунків, ії інтеграції в соціум.

Психолого – педагогічний супровід розглядається як цілісна діяльність командна взаємодія ( вчителів, асистентів учителя, батьків , практичного психолога, соціального педагога , логопеда, медпрацівників та інших фахівців ), що поєднує такі взаємо – пов’язані компоненти :

·         Систематичне дослідження психолого – педагогічного статусу дитини( відповідність тих вимог , які ставить перед нею школа , особливостям розвитку школяра), динаміка ії психічного розвитку у процесі шкільного навчання.

·         Створення соціально- психологічних умов для розвитку особистості учнів та їхнього успішного навчання.

·         Створення спеціальних соціально – психологічних умов для надання допомоги дітям, які мають проблеми в розвитку та навчанні.

7.      Типи освітньої інтеграції :

·         соціальна - діти з особливими потребами можуть брати участь у позакласній діяльності разом з іншими дітьми( харчування, ігри, екскурсії тощо )як у дошкільних, так і в загальноосвітніх навчальних закладах,однак,вони не навчаються разом;

·         функціональна- діти з особливими потребами та їхні однолітки навчаються в одному класі( при частковій інтеграції діти з особливими потребами навчаються в окремому спец класі або відділенні школи та відвідують лише окремі загальноосвітні заходи; при повній інтеграції такі діти проводять весь час у загальноосвітніх класах )

·         зворотня-« здорові» діти відвідують спецшколу;

·         спонтанна або неконтрольована- діти з особливими потребами відвідують загальноосвітні класи без отримання додаткової спеціальної підтримки ( існують підстави вважати, що у багатьох країнах чимало таких дітей залишаються навчатися на повторний рік ).